Капустянська гімназія Новоушицької ОТГ

Церковно-приходська школа в селі Капустяни була при Успенській церкві починаючи з кінця XIX ст. Головною особою в школі був священик. Школу відвідувала незначна кількість дітей, в основному хлопчиків із дещо заможніших сімей. В селі майже всі жителі неписьменні. Перед Великою Жовтневою революцією в школу прибула молода учителька Білянська Докія Іванівна, яка пропрацювала вчителем початкових класів до 1950 року, і залишила в пам’яті жителів села світлі спогади про людину, яка до останнього свого подиху віддала своє життя служінню благородній справі - навчанню і вихованню дітей.

До Великої Жовтневої революції школа знаходилась в житловому будинку, де проживав священик.

Капустянська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів працює у пристосованому приміщенні, побудованому у 1875 році Літнівецьким повітом, (нині Новоушицьким) та Капустянським земством для пристарілих та інвалідів 15 населених пунктів, які входили до складу Капустянського земства. За призначенням, як приют для інвалідів, дане приміщення використовувалося до 1917 року.

В 1920 році будинок пристарілих було переведено за межі району, а в приміщенні будинку було розміщено початкову школу. В той же час в селі значного розвитку набуло культурне будівництво. Ліквідація неписьменності була першочерговим загальнополітичним завданням культурної революції. Крім початкової школи в селі у 1923 р. відкрито школу лікнепу, в якій навчалося більше 30 дорослих чоловіків та жінок. З кожним роком збільшувалась кількість дітей, які навчалися у школі, але разом з тим потрібно відмітити, що окремі діти не відвідували школи по причині відсутності зимового одягу та взуття.

У 1925 р. в селі було відкрито школу семирічку, навчання дітей було обов’язковим. Для роботи в школі були призначені вчителі, але з відповідною педагогічною освітою було тільки 4 учителя, решта вчителів педагогічної освіти не мали. В селі Капустяни діяв клуб, хата-читальня, в якій активістами, постійними членами були вчителі школи. Влаштовувались читацькі конференції, літературні вечори, п’єси. До початку Великої Вітчизняної війни в селі повністю було охоплено навчанням весь учнівський контингент. В 1940 р. в школі навчалося 240 учнів. У період визвольних боїв за Новоушицький район в приміщенні школи перебував військово-польовий госпіталь.

Під час тимчасової окупації села німецько-фашистськими загарбниками в селі діяла початкова школа. Після звільнення села, було відкрито неповну середню школу. В школу почали повертатись учні, які не змогли навчатись в роки окупації. Навчальну програму виконувати було важко, підручників, зошитів, навчального матеріалу не було. В класах були учні різних вікових груп, переростки. Навчання в школі було відновлене відразу по закінченні Великої Вітчизняної війни. Першим директором післявоєнних років у школі був демобілізований Снятинський В.А.

З 1981 року по 2012 рік школу очолював Рябчук Володимир Васильович, 1949 року народження, вчитель історії, педагогічний стаж - 33 роки, спеціаліст вищої категорії, відмінник освіти України.

З 2012 року по 2015 рік обов'язки директора школи виконував Кушнір Віталій Анатолійович, 1973 року народження, вчитель фізики та математики.

З 2015 року обов'язки директора школи виконує Теслюк Ольга Іванівна, 1968 року народження, вчитель хімії та біології.